Новини бібліотеки
23 квітня- Міжнародний день книги і авторського права
Пам'ятники книгам
Пекин Берлин
Всесвітній день книги та авторського права — відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.
Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії (Іспанія). Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті.
У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Володимир Набоков, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо . Історично збіглося так, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.
Всесвітній день книги та авторського права було проголошено на 28-й сесії ЮНЕСКО 15 листопада 1995 року (Резолюція № 3.18). Рішення прийняте з метою просвіти, для подальшого розвитку усвідомлення культурних традицій, а також з урахуванням того, що книги є найвагомішим засобом поширення знань та найнадійнішим способом їхнього збереження. Це найчудовіший винахід для обміну ідеями за межами людського простору та часу, а також найпотужніша сила викорінення бідності та мирного будівництва . В резолюції відзначається також доцільність проводити в цей день книжкові виставки та ярмарок.
Приймаючи таке рішення, враховували досвід ряду країн та організацій, які вже й раніше проводили «День книги». Зокрема, в Іспанія у 1926 році король Альфонс XIII підписав декрет про святкування в Іспанії Дня іспанської книги. Після деякої полеміки, було вирішено, що цим днем стане 23 квітня — день смерті Мігеля Сервантеса. У Барселоні цей день збігся зі святом на честь заступника Каталонії святого Георгія, коли книготорговці влаштовували грандіозний книжковий ярмарок. Саме там, з 1931 року, з'явився звичай дарувати троянду кожному, хто придбає книгу.
Це свято має на меті сприяти поширювати задоволення від книжок і читання. Щороку 23 квітня у всьому світі проводять святкування, мета яких — визнати чарівну силу книг, що є зв'язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами. З цієї нагоди ЮНЕСКО та міжнародні організації, які представляють три основні галузі книжкової індустрії — видавців, книгорозповсюджувачів та бібліотеки, вибирають місто яке стає Світовою книжковою столицею, щоб упродовж наступного року підтримувати своїми власними ініціативами імпульс святкування Дня книги аж до 23 квітня наступного року. Головне святкування відбувається щорічно в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Туди запрошують продавців книг, видавничі компанії та митців, щоб поділитися своєю пристрастю до книг та читання, проводячи практичні семінари для молоді з типографії, ілюстрування, книгопереплетення, книгодрукування. ЮНЕСКО щиро запрошує плекати книги як цінний інструмент для обміну знаннями, взаєморозуміння та відкритості у світі розмаїття.
18 квітня- день народження Володимира Рудківського
Володимир Рутківський цікаві факти
Життя цього письменника є прикладом постійного долання несприятливих обставин. Народився він 18 квітня трагічного 1937 року у сім’ї вчителів. У характері письменника переплелися польський гонор батька та козацька міць матері.
Вищу освіту Рутківський отримував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, а через два роки перевівся до Одеського політеху, працював на Одеському суперфосфатному, проте незабаром зрозумів, що справжнє його покликання – література.
Починав Володимир Рутківський як поет. Але згодом вирішив писати для дітей. Наївно вірив, що тут свободи буде більше.
За радянських часів його звинувачували в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати
Від перших років життя Володимира Григоровича цікавила історія. Як згадує сам письменник, «дитинство моє минуло над Сулою, поміж Руссю і Диким степом. Саме в наших місцях зупинявся князь Ігор перед невдалим походом на половців. І з полону тікав теж через наші місця. У наших місцях бився Наливайко, неподалік народився Морозенко — той самий, за яким плакала Україна. Тож жити поза історією я просто не міг». Історією був просякнутий кожний клаптик землі.
В рідному селі Велика Буримка на Черкащині Володя зі своїми товаришами-школярами розкопав первісну стоянку кінця ашельської (близько 300 тисяч років тому) епохи. Це відкриття було таким вагомим, що відомий академік Іван Шовкопляс заніс стоянку до значних історичних відкриттів. Цей випадок справив вирішальний вплив на вибір життєвого шляху хлопця. І хоч археологом, як мріяв Володя, стати йому не судилося, захоплення історією Батьківщини залишилося назавжди і перелилося у пригодницькі історичні романи та повісті.
Майже десять років пропрацював заввідділом соціальних проблем у газеті „Одеські вісті” і навіть визнавався кращим журналістом Одещини.
Перша журнальна публікація «Джур» відбулася ще 1995 року в «Однокласнику». За 12 років оприлюднений текст так нікого і не зацікавив! І лише 2007 року книгу видали повністю і вона здобула популярність. Популярність в Україні Рутківський отримав після 70 років – коли вийшла його пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом А-ба-ба-га-ла-ма-га: «Джури козака Швайки» (2007), «Джури-характерники» (2009), «Джури і підводний човен» (2010). В 2014-2015 роках восени вийшла незапланована частина і трилогія стала тетралогією, книга називається «Джури і Кудлатик»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/volodimir-rutkivskiy-tsikavi-fakti
02 квітня- День дитячої книги
Міжнаро́дний день дитя́чої кни́ги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.
Традиції святкування
Зазвичай до цього дня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Проводять ранки, конкурси, виставки, конференції і фестивалі, присвячені найкращим книгам світу. Програми яскраві, розважальні, такі, що запам’ятовуються. Традиційно з нагоди свята представники IBBY організовують в школах різних країн урочисті заходи для дітей, зустрічі з авторами і ілюстраторами, конкурси на найкращий твір тощо. І скрізь, у всіх країн і народів королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872. Світову славу Андерсену принесли його казки, в яких поєднується романтика і реалізм, фантазія та гумор і сатира. Біографія Андерсена теж нагадує казку, особливо якщо з довірою поставитися до його розповіді про себе в двох великих мемуарних нарисах «Казка мого життя». Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші.
Українські письменники, які писаи для дітей
У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя.
Наталя Забіла
Наталя Забіла — одна з найстарших українських письменниць, яка писала переважно для дітей. Впродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, і навіть ще краще. Саме тому книжки письменниці й донині читають, знають і люблять. Зроблене Наталею Львівною в дитячій літературі важко переоцінити. Адже вона була фундаторкою української радянської дитячої літератури і стала її досвідченим майстром. Дуже популярними серед юних читачів є збірки: «Під ясним сонцем», «Веселим малюкам», «У широкий світ», «Оповідання, казки, повісті», «Стояла собі хатка». Однією з найкращих книжок Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка».
Ганна Чубач
Відома українська поетеса Ганна Чубач казки почала складати для молодших сестер. Стіна в маленькій кімнаті письменниці завішана картинами. На них герої казок і віршів Чубач — ворони, коти і лебеді. Вони намальовані лаком для нігтів і прикрашені бісером. Сама поетеса говорить, що її казки не придумані, а життєві. 1983 року видавництво «Веселка» видало її першу дитячу книжку «Йшла синичка до кринички». Пізніше вийшла книжка «Веселі чомучки», а ще Ганна Чубач написала 11 абеток для дітей.
Дитячі книги вбирають у себе цілий світ: все цікаве, що трапляється на світі, рано чи пізно в них потрапляє. Їх нескінченне строкате різноманіття тішитиме все нові й нові покоління дітвори.
21 березня- День поезії
19 березня- день народження Ліни Костенко
19 березня – День народження нашої легендарної Ліни Костенко, великої поетеси й однієї з найвідоміших українських жінок.
Ліну Костенко називають символом гідності і волелюбства нашого народу. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, її творчість вражає геніальністю.
Як відомо, народилася вона 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині, є лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка за роман у віршах «Маруся Чурай» та багатьох інших літературних нагород. Письменниця усім своїм життям і творчістю засвідчує несхитну мужність, палку любов до України.
Видатна письменниця-шістдесятниця підтримує краян, після повномасштабного вторгнення Росії на територію України своїм гнівним словом. Як і раніше, вона наснажує дух наших захисників ЗСУ та нескореного народу своєю найсильнішою зброєю – патріотичним, гнівним словом. ЇЇ ім'я стало символом безумовної справжності.
10 березня- День Державного Гімну України
Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля» на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького. Офіційно його музична редакція ухвалена Верховною Радою України 15 січня 1992 року.
А 6 березня 2003-го парламент ухвалив Закон України «Про Державний Гімн України». Народні обранці, зваживши на пропозицію тодішнього Президента України Леоніда Кучми, слова Чубинського «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля». Нововведення підтримали 334 народні депутати (проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування). Не брали участі в голосуванні фракції «Соцпартії» і «Компартії».
Довідково. Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня і є одним із символів будь-якої держави, ідентифікуючи її на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.
Витоки його створення сягають у 1862 рік, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського – етнографа, фольклориста і поета – сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському вона дуже сподобалася. Він раптом подався в іншу кімнату, а через пів години вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.
Пісня вмить стала популярною в українофільських гуртках, щойно об’єднаних у Громаду. Тож незабаром, 20 жовтня 1862-го, шеф жандармів князь Долгоруков розпорядився вислати Чубинського в Архангельську губернію «за шкідливий вплив на простолюдинів». Але навіть попри це у листопадовому номері львівського журналу «Мета» вірш опубліковано.
Отримавши поширення на Західній Україні, він не пройшов повз уваги релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький) – знаний композитор свого часу, написав музику до нього.
Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 року в Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку. Починаючи з середини 1860-их пісня «Ще не вмерла Україна» стала поширюватись спочатку на західноукраїнських землях, а згодом і на Наддніпрянщині й у місцях компактного проживання українців – у Канаді та США.
09 березня- 210 річниця дня народження Т.Г.Шевченка
29 лютого відбувся семінар для бібліотекарів Київського району
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови,
не може й сам викликати поваги до себе
(Олесь Гончар).
Граматичні цікавинки
Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова – а підтверджені факти.
Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
Одне з головних нововведень в українському правописі – офіційне закріплення фемінітивів (Фемінітиви — це слова жіночого роду які збігаються з поняттями слів чоловічого роду , що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі: секретар — секретарка, продюсер — продюсерка, архітектор — архітекторка).
У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор». Можете і ви згадати щось цікаве про паліндроми?
Цікаві цифри
Українська мова налічує близько 256 тисяч слів. Найбільше слів в українській мові починається на літеру «П», а найменш уживана – «Ф».
У 1933 році з правопису була вилучена літера «ґ», а в 1990 – повернена знову.
Сучасна українська мова налічує, згідно словнику Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.
Наразі у світі українською володіють від 41 до 45 мільйонів осіб, а рідною мовою її називають понад 37 мільйонів людей у світі!
Найбільше перекладений «Заповіт» Тараса Шевченка – 147 мовами.
В українській мові безліч синонімів, найбільше має слово «бити» – 45 синонімів.
https://volodymyrets.city/articles/109807/ne-promova-ale-pro-movu-cikavinki-fakti-pro-ukrainsku-movu-do-svyata
20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні.
20 лютого . в Україні відзначають День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цей День відзначається щороку згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 р. «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні».
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
21.02 2014, Людмила Максимлюк
19 лютого- День Державного герба України
День Державного герба України — пам'ятна дата, що нагадує про встановлення державного символу. Відзначається 19 лютого. Цього дня 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначивши його головним елементом Великого Державного герба.
Малий Державний герб — один із символів України нарівні з Конституцією, Прапором та гімном. Його зображення розміщується на печатках органів державної влади та державного управління, грошових знаках, службових посвідченнях, бланках державних установ.
Під час повномасштабного вторгнення РФ український герб відіграє важливу роль, як символ стійкості, героїзму та прагнення до незалежності, які демонструє весь український народ
Варто пам'ятати:
- Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
- У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
- У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як “націоналістичний знак”. Використання Тризубу в СРСР заборонялося, “винуватців” жорстко карали.
- Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.
- Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.
- Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.
- Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.
11 лютого - міжнародний день жінок і дівчат у науці
11 лютого відзначається молоде, але важливе свято — Міжнародний день жінок і дівчаток в науці. Воно був прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчаток і їх участі в ній. День жінок і дівчат у науці повинен нагадувати всім нам про те, що жінки грають важливу роль у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчаток до участі в науці. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосил з цього приводу: "Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства".За сучасними даними ЮНЕСКО, жінки і дівчата, як і раніше, в науковому середовищі представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30% науковців в усьому світі — жінки. Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше матеріалів, отримують менше грошей за свої дослідження і не досягають у своїй кар'єрі більшого прогресу, ніж чоловіки.
Українські жінки теж ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є чим пишатись. Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження.
Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%.
З метою підтримки й відзначення талановитих науковиць та заохочення їх до розвитку української науки у 2018 році в Україні була запроваджена премія, яка є частиною глобальної Програми L'ORÉAL-ЮНЕСКО "Для жінок у науці". Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) і мають активну позицію у популяризації науки.
25 січня- день народження Стендаля
Цікаві факти з життя Стендаля
- Справжнє ім’я письменника – Марі-Анрі Бейль.
- У нього було безліч псевдонімів, але найбільш відомі свої твори він опублікував під псевдонімом «Стендаль». Під цим ім’ям він в результаті і увійшов в історію.
- Оскільки він ретельно приховував свою особистість, за життя він був відомий не як прозаїк, а як автор книг, присвячених італійським пам’яткам.
- Протягом усього життя він не виносив священнослужителів і всіляко їх уникав. Неприязнь ця зародилася ще в дитинстві, коли його примушували читати Біблію.
- У 1800 році Стендаль брав участь у першому поході імператора Наполеона.
- У війні 1812 року він теж взяв участь, але в якості інтенданта – в битві він участі не брав. Стендаль був присутній при Бородінській битві і бачив, як палає залишена Кутузовим Москва.
- Після війни він став літератором і написав безліч статей, нарисів і путівників. Причина була проста – так він заробляв собі на життя.
- Через прогресивний сифіліс, яким Стендаль захворів ще в молодості, здоров’я його поступово погіршувався протягом усього життя. Коли йому було дуже погано, щоб писати, він диктував тексти.
- Кумиром Стендаля був знаменитий французький письменник Мольєр.
- Частина його рукописів, написаних ним під час війни 1812 року, загинула під час переправи через одну з російських річок.
- Після остаточної поразки Наполеона Стендаль перебрався до Мілана, де і прожив сім років.
- Сучасники описували письменника, як людину надзвичайно дотепну і веселу. Однак, у важкі роки, коли він перебивався випадковими заробітками, він постійно знаходився в депресії, писав і переписував заповіт, а на полях своїх рукописів малював пістолети.
- Найвідоміший твір Стендаля «Червоне і чорне» написаний на основі замітки в розділі кримінальної хроніки в одній з місцевих газет.
- В наші дні саме він вважається основоположником жанру «психологічний роман».
- Словом «турист» ми зобов’язані Стендалю і його твору «Записки туриста». Саме з цього моменту це слово пішло в маси.
- При спогляданні захоплюючих творів мистецтва письменник впадав в ступор, перестаючи помічати навколишнє. Зараз цей психосоматичний розлад називається синдромом Стендаля.
- Про роман «Червоне і чорне» добре відгукувався Олександр Сергійович Пушкін.
- У 1842 році Стендаль прямо на вулиці знепритомнів, впав і помер, найімовірніше, від інсульту.
- За життя він опублікував чимало статей в англійських журналах. Лише в 20-му столітті, через сотню років, вдалося встановити, хто був їх автором.
23 січня- день народження
Павла Григоровича Тичини
Цікаві факти з життя
- Павло Тичина народився у багатодітній родині. Він був одним з 13-ти дітей у священнослужителя Григорія Тичини. Батькам доводилося постійно економити і через матеріальні нестатки старші діти залишилися без освіти.
- Ця людина була надзвичайно талановита: він гарно співав, був чудовим поетом, мав хист до малювання. У зрілому віці він часто шкодував, що не розвивав хист малювання.
- Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в барсі, згодом в семінарії.
- Свої твори Павло Тичина писав звичайним олівцем.
- Незважаючи на свою популярність, грошей він багато не заробляв. У 1921 році П. Тичина навіть був вимушений влаштуватися на роботу в київську дитячу бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка, яка знаходилася по вулиці Кузнечній, поруч він знімав кімнату у Катерини Кузьмівни Папарук. dovidka.biz.ua Слід відмітити, що поету пощастило з господинею квартири, яка діставала йому папір для роботи, допомагала з харчуванням, зберігала рукописні твори.
- Павло Тичина хворів на цукровий діабет.
- Тичину цінувала держава, тому коли почалася Друга світова війна його було евакуйовано до Уфи, разом з дружиною.
- Він досконало знав нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах.
- Його улюблені музичні інструменти – бандура та кларнет.
- 5 років Тичина був міністром освіти УРСР. Він зробив великий внесок у відновлення шкіл після війни, діставав необхідні будівельні матеріали для відбудови. Навіть витрачав власні кошти, щоб забезпечити учбові заклади літературою.
- Саме, коли поет був міністром, його матеріальна сторона життя значно покращилася. Тичина отримав велику квартиру в Києві (де сьогодні знаходиться музей).
- У квартирі Тичини була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок.
- Про його освіченість свідчить і той факт, що він сам вивчив майже 20 іноземних мов (в тому числі вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську). А перекладав твори світової літерати з 40 мов світу.
- У листопаді 1954 року Тичина у складі офіційної делегації УРСР відвідав Фінляндію (Гельсінкі, Турку, Тампере). Мав зустріч із Президентом Паасіківі, який справив сильне враження на поета.
- Особисте життя Павла Тичини було щасливим. Лідія Папарук та Павло Тичина побралися 1939 року, коли Тичині було 48, хоча до цього довгий час спілкувалися.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pavlo-tichina-tsikavi-fakti
14 грудня- День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС
14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX ст., що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.
Насамперед це день мужніх та самовідданих людей, які прийняли доленосний виклик – захистити не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу зруйнованого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС енергоблоку – psjust.gov.ua.
Аварія, що сталася в квітні 1986 р. на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства.
13 грудня- день народження
Миколи Хвильового
Невже я зайвий чоловік тому, Що люблю безумно Україну?
М. Хвильовий
Цікаві факти про Миколу Хвильового
Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) – видатний український письменник, політичний діяч, вчитель, один з найвідоміших представників розстріляного відродження, який активно виступав за тотальну українізацію, відвернення від Москви та світле майбутнє для наступних поколінь. Його забороняли, переслідували, звинувачували, але він продовжував творити й надихати інших.
Народився майбутній прозаїк 13 грудня 1893 року у Тростянці Харківської губернії (зараз територія Сумської області) у родині вчителя. Завжди мав важкий характер, але його любили й поважали. Він створив чимало унікальних творів й започаткував неоромантичну течію психологічного письма. Одні з найвідоміших робіт Миколи Фітільова: “Україна чи Малоросія?”, цикл памфлетів “Камо грядеш?”, новели “Дорога й ластівка”, “Кіт у чоботях”, “Я (Романтика)” та інші. Прожив не довго… Хвильовий покінчив життя самогубством (застрелився) 13 травня 1933 року у Харкові. У передсмертній записці було написано: “…За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За Генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий”.
Пропонуємо вам ознайомитися з цікавими фактами з життя видатного політичного діяча!
- Він не дуже ладив з вчителями… Тому й не дивно, що його двічі виключали з гімназій: Охтирської й Богодухівської.
- Хвильовий брав участь у Першій світовій та громадянській війнах. За політичними переконаннями вважав себе український комуніст.
- Був двічі одружений. Перша дружина – Катерина Гащенко, яка подарувала йому дочку Іраїду, але шлюб з часом розпався та жінка не дозволяла спілкуватися Хвильовому з дитиною. Пізніше він одружився із Юлією Уманцевою, у якої була дочка від першого шлюбу — Любов, яку Микола сприймав як рідну, згодом заповів їй усі авторські права своїх творів.
- Свої перші художні твори він починає писати у 1917 році. Першими поетичними збірками Миколи Хвильового вважають “Молодість” та “Досвітні симфонії”.
- У різні періоди, був активним діячем багатьох літературних організацій: “Гарт”, Урбіно, ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), Пролітфронт.
- Микола Фітільов деякий час перебував за кордоном (хворів на туберкульоз). Жив в Австрії, побував у Німеччині, та все-таки повернувся в улюблений Харків.
- Смерть письменника стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920-1930 років. Твори Хвильового ще довго були забороненими…
- Він був невибагливим до одягу та не любив, коли хтось поруч проявляв лідерські риси.
- Він зазначав: “Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку”.
- У Харкові встановлено меморіальну дошку на місці будинку, де проживав письменник. Також меморіальну дошку було встановлено у рідному селі Хвильового.
11 грудня- бібіліотечний урок в 2-Б кпасі
Читання оповідання В.Сухомлинського "Чому дзвенять сніжинки"
05 грудня- день народження
Григіра Тютюнника
Григір Тютюнник цікаві факти
- Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині , його батька було заарештовано органами НКВС, коли йому було лише 6 років.
- Григір Тютюнник прожив тяжке сирітське життя. Знав, що влада знищила його батька.. Усе життя жив завжди з натугою. Повість «Климко» має автобіографічний характер. В 1942 році через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник у віці 11 років пішов до матері на Полтавщину пішки.
- Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі.
- З майбутньою дружиною Марією познайомився в університеті. Вона навчалась на відділенні української філології, а Григір вчився на відділенні російської філології. dovidka.biz.ua Він спочатку говорив і писав російською, але згодом почав писати лише українською. В них народилося двоє синів – Михайло, Василь
- Після закінчення Харківського університету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі.
- Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник.
- У Спілці письменників його не любили за прямоту. У 1974 рік, почалися арешти української інтелігенції. Тютюнника занесли до “чорного” списку, усім видавництвам наказано ніде не згадувати його ім’я.
- Григір не любив сидіти в Києві, мандрував по дальніх дорогах і селах. Бо там можна було почути справжню українську народну мову.
- Секрет успіху Григора Тютюнника
Один молодий автор почав просити, щоб Григір Михайлович поділився секретами творчості. “Ніяких секретів нема”, — каже Тютюнник.— Передаю секрет: біль. Повна душа болю“.
- 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник помер.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/grigir-tyutyunnik-tsikavi-fakti
Ольга Кобилянська: 10 фактів про письменницю
до дня народження (27 листопада)
- Ольга Кобилянська прожила довге й насичене життя. «Боже, коли і який буде мій кінець?» – таким записом завершує Ольга свій щоденник. Це був час її життя, коли всі важливі творчі події лише набирали обертів. Вона вважала, що життя кожної людини залежить від долі, і це слово часто трапляється в її творах. Цікавий факт зазначає Кобилянська в одному зі своїх листів:
- «Питаєте, коли я рождена. 24 листопада року 1863-го. Святкую, але день тих своїх уродин звичайно 27 листопада, бо десь я ще з-за молодих літ вичитала, що день 24 листопада – день недолі – от в тім і вся річ».
- Закінчила лише 4 класи німецькою мовою, української навчалась у репетиторів. Української мови юна Кобилянська навчалася у вчительки-українки протягом кількох місяців. Решта її знань – наполеглива самоосвіта. Практично всі україномовні книги, які читала Ольга, привозили додому її старші брати.
- Ольга Кобилянська у багатьох своїх творах знайомить нас із вольовими жінками, які ставлять перед собою мету здобути освіту й забезпечувати власне становище. «Бути собі ціллю» прагне Наталка із повісті «Царівна».
- Коханням усього життя Ольги Кобилянської став Осип Маковей, редактор газети «Буковина», літературний критик, поет і публіцист, перекладач. Письменниця познайомилась з ним у 1895 році. Йому було 28, а їй – 32.
- ·Мала прийомну доньку Прийомна донька Олена (Галюся) – в заміжжі Олена Панчук. Насправді Олена була рідною племінницею письменниці. Батько Олени – брат Ольги, який так і не одружився з пані за йменням Віргінія Лукашевич. Тож опіку над дівчинкою повністю взяла на себе родина Кобилянських.
- ·Наважилася стати акторкою Ольга любила театр і навіть брала участь у самодіяльному театрі в Кимполунзі.
- ·Грала на цитрі й любила пісні «банди музик-циганів»Цитра – струнний щипковий інструмент, на якому Кобилянська вміла пречудово грати. Прицьому створювала власні мелодії, а коли грала – заплющувала очі, віддаючись музиці вповні.
- ·Чудово готувала і суворо дотримувалась режиму харчування Кобилянська була вправною господинею, мала чимало власних рецептів приготування і навіть правильного споживання страв, а ще суворо дотримувалась режиму харчування. Їжу їй доводилось готувати протягом всього життя для всієї великої родини.
- На долю Кобилянської випали часи румунської окупації краю. У період Другої світової війни Румунія, яка була союзником гітлерівської Німеччини, вертається на Буковину. Румунська сигуранца (поліція) заводить справи на тих, хто співпрацює із радянським режимом. На 78-річну Кобилянську було заведено окрему папку. Від арешту письменницю врятувала смерть – її не стало 21 березня 1942 року.Сигуранца заборонила, щоб траурна процесія пройшла всією вулицею, названою в честь письменниці, а місцева преса відмовилася опублікувати повідомлення про смерть Кобилянської.У невеликому посмертному оголошенні, видрукованому на маленькому аркуші, цензура у словосполученні «українська письменниця» слово «українська» викреслила. Багато людей не змогли попрощатися з Кобилянською
ТОП-10 творів Ольги Кобилянської, які варто прочитати кожному
«В неділю рано зілля копала…»
«Земля»
«Людина»
«Царівна»
«Valse melancolique»
«Через кладку»
«Некультурна»
«Аристократка»
«Сниться»
«Апостол черні»
21 листопада-День Гідності та Свободи
20 листопада – Всесвітній день дитини
Історія виникнення свята Генеральна асамблея ООН в 1954 році висунула ідею про необхідність введення в кожній державі свята, присвяченого дітям. Довгий час не було єдиної дати, кожна країна мала право призначати її за власним бажанням.
Але після підписання таких важливих документів, як Декларація про права дитини (20 листопада 1959) та Конвенції про права дитини (20 листопада 1989), питання з єдиним днем проведення свята було вирішено. Всесвітній день дитини прийнято відзначати 20 листопада.
Його основна мета – ще раз нагадати про необхідність об’єднання зусиль всіх країн для вирішення проблеми збереження здоров’я дітей, забезпечення їм нормального рівня життя і розвитку. А також підкреслити, що однією з найважливіших завдань держави є охорона неповнолітніх від будь-яких видів насильства та дотримання їх законних прав і інтересів. На сьогоднішній день дане свято є національним в 145 країнах (125 з яких відзначають його 20 листопада).
Незвичайні факти про дітей зі всього світу Всесвітній день дитини покликаний показати дорослим, наскільки тендітний і вразливий дитячий організм. Адже всі масштабні катастрофи, що відбуваються у світі, в першу чергу негативно позначаються саме на підростаюче покоління. Неможливо нормальне становлення дитини як особистості в суспільстві, яке перебуває в стан війни. Тому потрібно намагатися створити всі умови для того, щоб подарувати їм атмосферу щастя і радості. Говорячи про дітей, доцільно буде згадати незвичайні світові факти, пов’язані з ними.
Талановитий композитор Ст. Моцарт був справжнім генієм. У дитячі роки проявилися його здібності до музики. У 5 років він самостійно створював невеликі музичні твори, а в 10 вже написав свою першу симфонію.
Рівень дитячої смертності у світі поступово знижується. Найбільша кількість трагічних випадків за статистикою в Африці та Азії.
Цікавий той факт, що в Кореї днем народження дитини вважається не момент появи на світ, а день зачаття. До віку народженого малюка додається ще 9 місяців.
13 листопада- день народження
Остапа Вишні
Остап Вишня цікаві факти
Факт 1
Письменник не просто так створив «Мисливські усмішки». Він із дитинства любив полювати. Із собою Остап Вишня завжди брав свого улюбленого пса Гая, запас їжі…але дичину приносив рідко. Навіть навпаки: на зиму щедрий гуморист купляв сусідським дітям синичок та щигликів, а навесні разом із малечею випускав їх.
Факт 2
Як розповідає мультимедійний портал «УКРІНФОРМ», є кілька версій, чому Павло Губенко взяв собі псевдонім «Остап Вишня»:
- «ягідний» псевдонім був доказом любові до твору М. Гоголя «Тарас Бульба»;
- письменник просто любив поласувати ягодами, а також поважав творчість Шевченка (де йдеться про вечірню ідилію, хрущів та запах вишень);
- ім’я та псевдонім були обрані завдяки своїй милозвучності.
Факт 3
Із 1907 року працював фельдшером в царській армії, згодом – у хірургічному відділені лікарні Південно-Західної залізниці. Але ця робота не приносила йому такого задоволення, як написання гуморесок. Тому хлопець займався самоосвітою і в 1917 поступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Але замість журналістики присвятив себе поліпшенню настрою українського народу, передає «УКРІНФОРМ».
Факт 4
У 1933 році письменника звинуватили в контрреволюційній діяльності та тероризмі. Він ледве врятувався від розстрілу. Близько 10 років життя Остап Вишня провів у концтаборах, де сильно зіпсував своє здоров’я. У той час його підтримувала лише друга дружина Варвара Маслюченко. Більшість друзів відвернулися, знайомі з родиною навіть не віталися.
Факт 5
У концтаборі письменник не впадав у відчай. Розраду він знаходив у настільній грі. Зараз його онучка Мар’яна Євтушенко шанобливо зберігає шахи з хліба, виготовлені в колонії.
Факт 6
Любив Остап Вишня порибалити. Коли він приходив із вудкою на пристань, там постійно знаходились глядачі. Цікаво було, чи спіймає цього разу гуморист коропа або ж сома. Часто письменник просто сидів, звісивши ноги в воду, і щось записував.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ostap-vishnya-tsikavi-fakti
13 листопада- всесвітній день доброти
21 жовтня- день народження Зірки Мензатюк
Зірка Мензатюк- біографія
- Зірка Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області.
- Писати вірші і друкуватися в районній і обласній газетах почала в шкільні роки (перший вірш був надрукований в 11 років).
- Закінчивши школу, Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. У 1977 р. закінчила університет з червоним дипломом, і почала працювати кореспондентом газети «Радянська Україна».
- У 1985–1987 — працює кореспондентом газети «Вісті з України»;
- Але кар’єра кореспондента була не для неї, тому з 1988 року вона присвятила себе творчості для дітей. Талановита письменниця почала писати дитячі книги після народження дочки Наталки.
- У 1990 році вийшла перша книга казок «Тисяча парасольок». У 1993 році вийшла друга книжка «Арніка» (1993) — казка про найчарівніше зілля Карпат.
- З 1995 р. Зірка Мензатюк — член Національної Спілки письменників України.
- Казки письменниці почали друкувати в журналах «Барвінок», «Соняшник», «Малятко», у закордонному журналі «Веселка», який виходив у США і Словаччині.
- Були опубліковані такі її книги, як Український квітник (2010, 2011),
- Дочка Троянди (2012), Зварю тобі борщику ( 2012), Зелені чари (2012)
- Як я руйнувала імперію (2014), Чарівні слова (2016), Київські казки (2017),
- Дике літо в Криму (2018), Ангел Золоте волосся (2019) та інші.
Зірка Мензатюк: цікаві факти
- Зірка Захаріївна багато мандрувала. З чоловіком і дочкою вони щоліта відвідували незнайомі куточки України.
- Письменниця любить вишивати і це вміння з покоління в покоління передала своїй дочці Наталі.
- Зірка Мензатюк любить читати різного роду літературу. Таке захоплення у неї з’явилося ще в дитинстві.
- Її чоловік Степан Фіцич – оперний співак, тенор, соліст Національної опери України.
- Зірка Мензатюк дуже любить квіти.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zirka-menzatyuk-biografiya
14 жовтня-День Українського козацтва
Відзначається щорічно 14 жовтня .
Як писав ще французький дипломат Жан-Бенуа Шерер у своїй історичній праці «Аннали Малої Росії, або історії запорозьких та українських козаків», виданій 1788 року в Парижі, Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день.
День українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.
Українські козаки були не лише вправними воїнами. На Січі цінувалися й розумні, писемні люди. А що визнаєте про козацтво?
9 клас
Вікторина до Дня Українського козацтва.
Оберіть одну правильну відповідь із трьох запропонованих варіантів. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.
Запитання 1. На Січі були козаки, які вміли віщувати та лікувати травами. Як їх називали?
Шаман.
Мольфар.
Характерник.
Запитання 2. Хто з цих козаків брав участь у понад 50 битвах?
Іван Мазепа.
Богдан Хмельницький.
Іван Сірко.
Запитання 3. Скільки куренів було на Запорізькій Січі?
25.
38.
100.
Запитання 4. Який з цих гетьманів створив козацьку кінноту?
Богдан Хмельницький.
Петро Дорошенко.
Петро Сагайдачний.
Запитання 5. Кого зображали на головному прапорі запорізької держави?
Богдана Хмельницького.
Архангела Михайла.
Сліпого бандуриста.
Запитання 6. Як називали особу, яка зберігала та носила прапор Війська Запорозького.
Старшина.
Хорунжий.
Осавул.
Запитання 7. Який музичний інструмент скликав на козацьку раду?
Трембіта.
Кобза.
Литаври.
Запитання 8. Символом влади запорізького писаря був каламар. А що означає це слово?
Перо.
Чорнильниця.
Печатка.
Запитання 9. Козацька рада скликалася тричі на рік. На яке з цих свят обов’язково проводилася рада?
Різдво.
Благовіщення.
Великдень.
Запитання 10. Хто на Січі очолював артилерійську справу, керував таборами під час походів, підтримував дисципліну?
Суддя.
Обозний.
Осавул.
Високий рівень-8-10 балів
Середній рівень-6-8 балів
До 6 балів- вам треба більше читати !
10 клас
Конкурс “Вірю-не вірю”.
За кожну правильну відповідь нараховується по 2 бали. Треба відповісти: так чи ні.
1.Слово “січ” означає надійне укріплення з хмизу, глини, дерева.
2. Пушкар відав артилерією, займався організацією війська та козацькою дисципліною.
3.Коли гетьман був відсутній на Січі, то його обов’язки виконував писар.
4.Слово “козак” означає вершник або вільна людина.
5.Першого гетьмана козаків звали Дмитро Вишневецький.
6. Чайка – відомий козацький човен. Чи правда, що велика чайка могла вмістити 300 чоловік?
7.Перша Запорізька Січ була заснована у 1556 році.
8.Чи правда, що козацького чуба-оселедця можно було закручувати лише за праве вухо?
9.Чи правда, що козацький човен чайка мав два днища та вмів занурюватися у воду?
10.Аби присягнути на вірність побратиму, козаки обмінювалися шаблями.
11.Якщо козак убив свого побратима, то його карали в жорсткій формі і могли поховати живцем разом із небіжчиком.
12.Чи правда, що на Січі жили не лише українці – серед козаків було близько 20 різних національностей: росіяни, поляки, молдовани, білоруси.
13.Довбиш завідував козацькими литаврами.
14.Символом влади судді була булава.
15.Курені запорожців були завжди відкриті. Перехожий міг зайти, погостювати, попоїсти і рушити далі в дорогу, навіть якщо господаря не було вдома.
16.Для козака батьком був степ, мати – Січ, дружина – шабля, а товариш – кінь.
17.Івана Сірка бусурмани прозвали українським чортом. Туркені лякали ним своїх дітей. Відомо, що цей козак виходив переможцем 54 рази із проведених 55 битв.
18.Кіш – це козацьке чотирикутне укріплення зі скріплених возів.
19.Петро Дорошенко – український гетьман, який отримав найбільше критики від істориків.
20.Український гетьман Богдан Хмельницький зображений на банкноті в 100 гривень.
30-40 балів- високий рівень
20-30 балів-трішки не дочитали
до 30- приходьте до бібліотеки
11 клас
Вікторина: «Знаєшь-кажи»
За кожну правильну відповідь нараховуєтьс 3 бали.
1.Як називається кулясте потовщення на кінці палиці, символ влади гетьмана чи кошового отамана.
2.Довга палиця із золотим яблуком на кінці. Від яблука відходять два-три кінські хвости.
3.Найстарший, головний, «кошовий отаман».
4.Помічник козака, молодший воїн.
5.Козацький човен завдовжки близько 20 м. В один човен сідало від 50 до 70 козаків.
6.Зачіска козака.
7.Назва хати, в яких жили козаки на Січі.
8.Про яку частину козацього одягу казали: “Широкі, як Чорне море”.
9.На якому острові була заснована перша Запорізька Січ.
10.Як називався найвідоміший козацький танок.
11.Кого не пускали на Січ?
12.Народний співець, який оспівував подвиги козаків.
13.Найвідоміша козацька страва, яку дуже полюбляли наші воїни.
14.Яка російська цариця наказала зруйнувати Січ у 1775 році?
15.Яке церковне свято козаки вважають своїм ?
16.Який відомий гетьман зображений на банкноті в 10 гривень?
17.Як звали легендарного гетьмана-силача, який легко міг зламати чи зігнути руками підкову?
18.Хто з уих козаків, за словами відомої народної пісні, “проміняв жінку на тютюн та люльку”?
19.Кому запорозькі козаки писали листа на відомій картині Іллі Рєпіна?
20.Чим посипали голову кошового отамана після його призначення? (Піском або багнюкою).
45-60 балів високий рівень
30-45 треба більше читати
20-30 чекаю вас в бібліотеці
- 9 клас Правильні відповіді:
1-3 Характерник
2-3 Іван Сірко.
3-2 38
4-1 Богдан Хмельницький.
5-2 Архангела Михайла.
6-2 Хорунжий
7-3 Литаври
8-2 Чорнильниця
9-3 Великдень
10-2 Обозний
2. 10 клас Правильні відповіді:
1.Так
2. Ні. Правильна відповідь – обозний
3. Ні. Правильна відповідь – воєнний суддя.
4. Так
5. Так
6. Ні. Правильна відповідь – до 70
7.Так
8. Ні. Правильна відповідь – лише за ліве вухо
9.Так
10.Ні. Правильна відповідь – обмінювалися натільними хрестиками
11. Так
12.Так
13. Так
14. Ні. Правильна відповідь – січова печатка та тростина
15.Так
16. Так
17. Так
18. Ні. Правильна відповідь – табір
19. Ні. Правильна відповідь – Іван Мазепа
20. Ні. Правильна відповідь – він зображений на банкноті в 5 гривень
3. 11 клас Правильні відповіді:
1. Булава
2. Бунчук
3. Гетьман
4. Джура
5. Чайка
6. Оселедець
7. Курінь
8. Шаровари
9. Мала Хортиця
10. Гопак
11. Жінок
12. Кобзар
13. Куліш
14. Катерина II
15. Покрова
16. Іван Мазепа
09 вересня- день народження
Івана Котляревського
Топ-10 фактів про життя та творчість Котляревського:
1. Із 1796 до 1808 року Котляревський перебував на військовій службі. Брав участь у задунайському поході російської армії під час російсько-турецької війни. Отримав чин капітана та орден святої Анни за виявлену хоробрість у боях та виконання дипломатичних доручень.
2. Уперше "Енеїда" була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Повністю поема вийшла 1842-го тільки після смерті письменника.
3. Імператор Олександр I зберігав "Енеїду" із автографом Котляревського. А примірник твору також був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.
4. 1810-го Іван Котляревський після військової служби повернувся у Полтаву. Тут зайняв посаду наглядача Будинку для виховання бідних дворян. Одним із вихованців Івана Петровича у закладі став Михайло Остроградський, у майбутньому − провідний математик, механік і фізик, а також український живописець Аполлон Мокрицький, учень Карла Брюллова і товариш Тараса Шевченка.
5. За наказом князя Якова Лобанова-Ростовського 1812-го року офіцер Котляревський сформував 5-й Український кінний козачий полк. Із завданням він впорався за три тижні. Однією з його умов було збереження підрозділу як постійного козацького війська. Але обіцянки царський уряд не виконав.
6. 1816-го Котляревського призначили директором Полтавського театру. Він близько товаришує з актором-кріпаком Михайлом Щепкіним, який виступав у складі трупи Штейна, що гастролювала у Полтаві. Згодом допомагає викупити актора з кріпацтва.
7. 1819-го Іван Котляревський написав для полтавського театру п'єсу "Наталка Полтавка" і водевіль "Москаль-чарівник", які стали основою започаткування нової української драматургії. А Микола Лисенко створив оперу "Наталка-Полтавка".
8. 1818-го полтавець став членом масонської ложі "Любов до істини" разом з Сергієм Волконським та Семеном Кочубеєм, де обговорювалися політичні питання. Іван Петрович виконував роль "витія" (оратор – ред.);
9. У Котляревського була таємна покровителька. Науковці припускають, що це була Варвара Рєпніна − дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна. Вона замовила Котляревському перекласти з французької роботу Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат. Три томи по 500 сторінок літератор перекладав 15 років.
10. Помер Іван Котляревський 10 листопада 1838 року. Прямих нащадків він не залишив. Незавдовго до смерті письменник відпустив на волю шістьох кріпаків. А дім у Полтаві на Івановій горі заповів своїй економці – унтер-офіцерській вдові Мотрі Векливечивій.
27 серпня- день народження
Івана Франка
15 цікавих та маловідомих фактів про Івана Франка
1. Мати Івана Франка, Марія Кульчицька, походила із зубожілого українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас, була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.
2. Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив хлопцеві батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом всього життя.
3. Іван Якович смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Донька пише: “Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.
4. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Нерідко спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні (“У столярні”)
5. Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського товариства. Москвофільство було дуже популярне серед галицької інтелігенції в другій половині ХІХ століття. Москвофілом був також один із засновників “Руської Трійці” Яків Головацький.
6. Як і більшість молодих людей того часу, Іван Франко захоплювався ідеями соціалізму. Читав твори Маркса, Енгельса, листувався з Михайлом Драгомановим. Однак наприкінці життя він зрозумів хибність ідеї Маркса, назвавши соціалістичну державу тюрмою.
7. Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви “українці” замість “русини” — так традиційно називали себе корінні галичани. В “Одвертому листі до галицької української молодежі” (1905) Франко писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…”
8. Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.
9. У 1886 році Іван Франко одружився. Його дружиною стала Ольга Хоружинська. Була високоосвіченою людиною, добре володіла мовами: англійською, французькою, німецькою, російською. Їй не була чужа ідея відродження України. Познайомившись із Франком вирішила стати його дружиною й помічницею, та присвятити своє життя чоловікові. Разом подружжя виховало чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра, Анну.
10. Подружнє життя Франків не було щасливим. Матеріальні нестатки, хатні злидні, щоденні турботи, вороже ставлення до Ольги з боку найближчих співробітників мужа, зокрема Михайла Павлика, й частини суспільства, що ставилися до неї ще з більшою неприязню, ніж до самого Франка, як до схизматички — все це зломило жінку. Наслідком були сухоти, нервове перенапруження, а згодом і цілковитий психічний розлад. Одинока, покинута дітьми померла 17 липня 1941 року і похована на Личаківському цвинтарі, на полі № 4 неподалік від свого чоловіка.
11. Франко відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті. Сам він говорив: “Жаль, що я не орієнталіст”. Серед перекладів Івана Франка – біблійна “Книга Буття”. Досі це найбільш точний переклад цієї частини Біблії українською мовою.
12. 1908 року стан здоров’я Франка значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Період останнього десятиліття життя Франка — дуже складний. За розповідями сина Андрія, “у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…”. “Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю”, – писав Іван Франко. Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.
13. Іван Франко був відомий своїми атеїстичними поглядами. Про це згадував отець Макарій Каровець: “Тут пригадуємо, що Франко майже від перших хвилин свого виступу аж до смерті був у нас головним пропагатором виразного атеїзму, що той атеїзм пропагував і в своїх популярно-наукових писаннях, і в своїй поезії. Пригадуємо, що атеїзм був увесь час головним стовпом його світогляду. Пригадуємо, що коли Франко умирав, відвідав його піп Теодозій Галущинський і умовляв помиритися з господом богом і з церквою, в котрій він, Франко, родився та котру поборював ціле своє життя. Та отримав від Франка відповідь: “А що на те сказала б молодіж, котру я ціле життя вчив не вірити в бога?” Помер несповіданий і нерозкаяний”.
14. В інституті германістики Віденського університету, в якому Іван Франко успішно захистив докторську дисертацію, встановлена меморіальна дошка Івану Франку встановлена. Відкрита 29 жовтня 1993 року. На Постгассе, 8 знаходиться погруддя письменникові. Пам’ятник був відкритий 28 травня 1999 року. Пам’ятна дошка також встановлена на будинку, в якому жив письменник за адресою: Відень, Віпплінґерштрассе 26.
15. Франко на сьогодні єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.
https://report.if.ua/istoriya/15-cikavyh-ta-malovidomyh-faktiv-pro-ivana-franka/
23 серпня - День Державного Прапора України
Перший прапор Української СРР був встановлений у березні 1919 року. Це було червоне полотнище із золотими ініціалами УСРР у верхньому куті з золотим облямуванням.
Після того як Україна ввійшла до складу СРСР (30 грудня 1922 р.) був створений новий прапор: червоний із схрещеними молотом і серпом, червоною п'ятикутною зіркою, облямованою золотом, і внизу – абревіатура УРСР.
21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР схвалила новий прапор: горизонтальна смуга (на дві третини висоти прапора) – червона, а нижня (на одну третину) – блакитна. На верхній смузі – золоті схрещені серп і молот, над ними п'ятикутна червона зірка, облямована золотом.
Із проголошенням незалежності України віддали належне синьо-жовтому знамену й визначили його національним символом козацтва впродовж багатьох століть. Український народ не міг відкинути історичну традицію створення своєї держави саме під цим знаменом. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила державним прапором України синьо-жовтий стяг.
28 червня - День Конституції України
Конституція – Основний Закон України. Вона стала відображенням засад та основоположних принципів суверенної держави Україна, незалежність якої була визнана міжнародною спільнотою.
Верховна Рада України ухвалила і ввела в дію Конституцію 28 червня 1996 року о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи.
Від початку ухвалення Основний Закон України змінювався кілька разів. При цьому в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена.
Згодом світове співтовариство назвало нашу Конституцію однією з найдемократичніших у світі.Конституція закріпила основи державного ладу незалежної України. Вона стала важливим кроком у забезпеченні прав і свобод людини та громадянина.
Це ті цінності, за які ми зараз боремось.
18 травня- День вишиванки
13 травня- день народження
Панаса Мирного
Панас Якович Рудченко був дійсним статським радником казенної палати, цивільним генералом, дворянином. А могутній письменницький талант Панаса Мирного був скутий отією нелюбою службою. Поза стінами цієї установи П. Я. Рудченко залишався невідомою загалові, загадковою людиною.
1. Кілька десятиліть Панас Рудченко служив у Полтавській казенній палаті (зараз – будинок міської ради), на другому поверсі був його кабінет, який займав тут найбільшу кімнату. Панас Якович Рудченко мав чин дійсного статського радника. Це цивільне звання, що в тодішньому табелі про ранги дорівнювалося до звання генерал-майора.
2. Він був надзвичайно скромний, не шанолюбний, не любоначальний, не кар’єрист. Із різним начальством Панас Якович тримав себе гідно – ні тіні улесливості та низькопоклонства.
3. Панас Рудченко не допускав бюрократичної тяганини. Його співробітники згадували, що о другій годині дня сотні справ горами вкривали стіл Панаса Яковича. І все це треба було уважно прочитати й підписати. Випадку, щоб папір залежався у П. Рудченка хоча б на один день, не було. Ерудицію в службових справах мав надзвичайну. Він знав усе досконально, цитував, що треба, напам’ять, знав, де що знайти.
4. Управителі казенної палати цінували Панаса Яковича. Його праця не залишилася непоміченою. П. Рудченко був нагороджений п’ятьма орденами: Станіслава ІІІ і ІІ ступенів, Анни ІІІ і ІІ ступенів, св. Володимира ІV ступеня.
5. Ще 1905 року було порушено клопотання про матеріальну допомогу статському раднику П. Рудченкові у вигляді нагороди його золотою табакеркою. Аж через п’ять років ця допомога-нагорода золотою табакеркою із діамантовими прикрасами та вензелем його імператорської величності дійшла до рук Панаса Мирного (1910 р.). І Панас Рудченко… негайно ж відправив її назад у міністерство фінансів для заміни коштовної речі на гроші.
6. Завдяки П. Рудченкові в казенній палаті була створена чудова велика книгозбірня, що налічувала близько 3 тисяч книжок. Допомогу Панас Якович виявляв у тому, що просив у начальства кредит на передплату журналів та купівлю книжок.
7. У квітні 1892 року після вистави «Лимерівна» в Полтаві, коли на виклик «Автора!» вийшов на сцену Панас Якович і йому з низьким поклоном Заньковецька піднесла вінок, зачарований грою, зворушений до сліз письменник забув свій кодекс – не розкривати псевдоніма. Так Панас Мирний вперше «розсекретив» своє друге ім’я. «Полтавские губернские ведомости» писали про цю подію: «Картина то была невиданная в Полтаве и очень трогательная».
8. Сусід Панаса Мирного П. Латиш із дитячих років запам’ятав купання у ставку й поїздки із сім’єю П. Рудченка на Ворсклу. «Плавав Панас Якович майстерно. Він міг десятками хвилин лежати без руху на поверхні води. Це у нас викликало особливу заздрість. Усі ми хотіли так плавати! І Панас Якович із великим задоволенням навчав цьому своїх дітей і нас, сусідських хлопців».
9. Усі добре знали, що Панас Мирний ніколи нікого не лаяв, навіть голосу не підвищував. Найбільший осуд із його боку – це пильний і, можливо, трохи невдоволений погляд його темно-карих очей.
10. «Раєм влітку» називав свою садибу письменник, а сам мучився весною та восени, місячи багнюку по дорозі на службу. Тільки завдяки хорошим організаторським здібностям Панасові Рудченку вдалося добитися того, що в буремні дні 1905 року на 3-й Кобищанській вулиці була прокладена бруківка.
8 травня- День пам'яті та примирення
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат. Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.
Подарунки від наших читачів в квітні 2023 року.
Дуже вдячні!
Поети-шестидесятники
( на допомогу здобувачам освіти 11 класів)
18 квітня- день народження
Володимира Рудківського
02 квітня- День дитячої книги
02 квітня - День народження Г.К.Андерсена.
7 цікавих фактів з життя великого казкаря
Ганс Крістіан Андерсен - один з найвідоміших казкарів світу. Його твори стали культурним надбанням світу й увійшли до дитячих книг народів різних куточків землі.
- Майбутній письменник народився в Данії в невеликому містечку Оденсе. Свої казки до кінця життя писав з граматичними помилками.
- До кінця свого життя Ганс Крістіан Андерсен зберігав дві найцінніші речі - олов'яного солдатика і троянду. Це були подарунки від дітей, які від щирого серця подякували казкареві за його талант.
- За своє життя Г.К.Андерсен написав 170 казок! Свою першу казку під назвою «Сальна свічка» письменник написав ще під час навчання в школі. Цей рукопис історики знайшли в архіві міста Оденса.
- 02 квітня, у день народження Г.К.Андерсена, у всьому світі відзначають Міжнародний день дитячої книги. З 1956 року
- Міжнародною радою з дитячої книги (IBBY) присуджується Золота медаль Ганса Крістіана Андерсена – найвища міжнародна нагорода в сучасній літературі.
- Фразу «Жити - значить подорожувати» Г.К.Андерсена взяли на озброєння тисячі сучасних туристичних агенцій. Казкар був одержимий подорожами. Загалом він зробив 29 великих подорожей, що на ті часи здавалося майже неймовірним. У поїздках він проявив себе відважною і витривалою людиною, їздив верхи і добре плавав.
- У Копенгагені, в порту встановлено пам'ятник його казковій героїні - Русалоньці, яка стала символом країни Данії.
21 березня- День поезії
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі
Ліна КОСТЕНКО
Поезія – це музика душі, давній духовний скарб людства. Вона втамовує душевну спрагу, пробуджує в людині радість життя, любов до краси, входить в наше життя з дитинства і залишається з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле.
Відповідно до резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році у Парижі, було прийнято рішення щорічно 21 березня відзначати Всесвітній день поезії .
Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.
Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив:
«Поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія — головний засіб самостверждення і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку. Отже, поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу — це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення, відроджуване живою єдністю поета в багатогранних проявах його творчості». |
В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явився у 2004 році, відзначають його на державному рівні: у літературних музеях проходять лекції, що піднімають тему поетичної спадщини і сучасних поетичних ідей. Поети об’єднуються, влаштовують літературні вечори, декламують вірші на вулицях міст і з гордістю заявляють про себе.
10 березня- День Державного Гімну України
Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля» на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького. Офіційно його музична редакція ухвалена Верховною Радою України 15 січня 1992 року.
А 6 березня 2003-го парламент ухвалив Закон України «Про Державний Гімн України». Народні обранці, зваживши на пропозицію тодішнього Президента України Леоніда Кучми, слова Чубинського «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля». Нововведення підтримали 334 народні депутати (проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування). Не брали участі в голосуванні фракції «Соцпартії» і «Компартії».
09 березня- День народження Т.Г.Шевченка