Просвітницька робота
Одним із найважливіших видів діяльності практичного психолога, в якій сфері він би не працював, є просвітницька робота. Необхідність такого виду роботи викликана тим, що впродовж тривалого періоду штучно стримувалися розвиток і поширення психологічних знань взагалі і психологічної допомоги зокрема.
У широкому тлумаченні будь-яка діяльність служби (діагностика й моніторинг умов та рівня розвитку особистості, консультативно-методична робота чи психотерапевтична робота, реабілітаційні заходи тощо) спрямовані на психологічну просвіту людей, оскільки знайомлять їх зі специфікою діяльності практичного психолога, її методами, можливостями.
Вузьке розуміння просвітницької діяльності охоплює цілеспрямовані дії психологів, які пов'язані із поширенням психологічних знань.
Завданнями просвітницької діяльності є:
o поступове усвідомлення громадянами цілей, завдань та можливостей соціально-психологічної служби, розуміння кола проблем, які вони можуть розв'язати за допомогою психолога чи соціального працівника; уявлення про те, до якої саме служби варто звертатися;
o підвищення психологічної компетентності людей з метою розширення їхніх можливостей самостійно розв'язувати проблеми й конфлікти, які виникають в особистому житті та професійній діяльності;
o підвищення психологічної культури суспільства в цілому, оскільки розв'язання багатьох соціальних проблем, що виникають у суспільстві, неможливе без знання та врахування психологічних чинників (це, зокрема, такі проблеми, як наслідки Чорнобильської аварії, міжнаціональні конфлікти, феномен "Білого братства" тощо);
o психологічних знань потребують державні діячі, політики та керівники всіх рангів.
Форми просвітницької діяльності обираються залежно від специфіки сфери функціонування психологічної служби і включають: лекції та виступи на семінарах та нарадах, бесіди, консультації, методичні листи та рекомендації, виступи у пресі, тренінги, "круглі столи", виставки літератури, диспути,
Психологічний супровід профільного навчання
Перехід до ринку праці на сучасних умовах не тільки вніс корективи, але й істотно змінив підходи до питання професійного самовизначення старших школярів. У зв'язку із цим зростає необхідність у профільному навчанні, яке спрямоване на допомогу школярам у виборі професії в нових умовах.
Під вибором професії розуміють вибір індивідом певного виду трудової діяльності в межах потреб народного господарства, що склалися на основі існуючого поділу праці. Вибір професії, який здійснюється людиною в результаті аналізу внутрішніх ресурсів і шляхом співвіднесення їх з вимогами професії, є основою самоствердження людини в суспільстві, одним із головних рішень у житті. Вибір професії – це процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов та індивідуальних особливостей школяра. Під зовнішніми умовами мається на увазі поглиблене вивчення профілюючих предметів. У свою чергу індивідуальні особливості містять у собі психофізіологічні, характерологічні та пізнавальні особливості школярів.
Як показує практичний досвід, сучасна молодь виявилася недостатньо підготовленою до нових вимог політичної та соціально-економічної ситуації. Як правило, багато з них не володіє інформацією про вимоги до особистості до тієї чи іншої діяльності, не враховує відповідності обраної професії. Профільне навчання не тільки допомагає вирішити ці проблеми, але й дає більш глибокі знання з предметів певної спрямованості.
На думку Н.Ф. Гейжан, профільне навчання стає ефективним за умов дотримання наступних принципів:
· поступового ускладнення завдання у відповідності до здібностей кожного школяра, диференційованої оцінки його досягнень відповідно до витрачених зусиль;
· поступового ускладнення завдань, поставлених перед учнями;
· тісного зв'язку знань із практикою;
· довірчих стосунків між педагогами та учнями, а також їхніми батьками.
У сучасному суспільстві існують десятки видів праці. Кожний з них з усією системою його вимог до людини можна назвати професією.
Професія – це необхідна для суспільства, обмежена галузь прикладання фізичних та духовних сил людини, що дає йому замість прикладеної до неї роботи можливість існування та розвитку.За предметом праці всі існуючі професії Є.А Клімов розділив на п'ять типів: «людина-людина», «людина - природа», «людина - праця», «людина – знакова система», «людина – художній образ».
Психологічні вимоги до професій типу «людина - природа»:
Праця спрямована на об'єкти живої природи, орієнтуватися в яких допомагають навчальні предмети, науки (ботаніка, зоологія, анатомія, фізіологія, загальна біологія).
Вимоги до людини: розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам'ять, спостережливість, здатність передбачати. Фахівець повинен бути терплячим, наполегливим, готовим працювати поза колективом, інколи у важких погодних умовах.
Психологічні вимоги до професій типу «людина - техніка»:
Більшість професій пов'язані:
· зі створенням, монтажем, складанням технічних пристроїв (фахівці проектують, конструюють технічні системи, пристрої, розробляють процеси їхнього виготовлення з окремих вузлів, деталей, механізми , прилади, регулюють і наладжують їх);· з експлуатацією технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);
· з ремонтом технічних пристроїв (фахівці виявляють, розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).
Вимоги до людини: гарна координація рухів, точне зорове, слухове сприйняття, розвинене технічне і творче мислення та уява, уміння переключати концентрувати увагу.
Психологічні вимоги до професій типу «людина - знакова система»:
Більшість професій пов'язані з переробкою інформації і відрізняються особливостями предмета праці. Це можуть бути:
· тексти рідною або іноземною мовою (редактор, коректор, ділоод, телеграфіст, набірник);
· цифри, формули, таблиці (програміст, економіст, бухгалтер, статистик);
· креслення, схеми, карти (конструктор, кресляр, копіювальник, геодезист);
· звукові сигнали (радист, телефоніст, звукооператор).
Вимоги до людини: гарна оперативна та механічна пам'ять; здатність до тривалої концентрації уваги на знаковому матеріалі, хороший розподіл переключення уваги.
Психологічні вимоги до професій типу «людина - знакова система»:
Усі спеціальності цього типу можна поділити на підтипи відповідно до видів художнього відображення дійсності:
· професії, пов'язані з музичною діяльністю;
· з образотворчою діяльністю;
· з акторсько-сценічною діяльністю;
· з літературно-художньою діяльністю.
Більшість професій цього типу орієнтовані на:
· створення, проектування художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, журналіст, хореограф);
· відтворення, виготовлення різних виробів за зразком (ювелір, гравер, реставратор, актор, музикант);
· масове виготовлення художніх творів (майстер із розпису порцеляни, маляр, друкар).
Психологічні вимоги до людини: художні здібності, розвинене зорове сприймання, спостережливість, зорова пам'ять, наочно-образне мислення, творча уява.
Психологічні вимоги до професій типу «людина - людина»:
Більшість професій цього типу пов'язані з :
· вихованням, навчанням людей (вихователь, учитель, спортивний тренер);
· медичним обслуговуванням (няня, лікар, медсестра);
· побутовим обслуговуванням (продавець, перукар, офіціант);
· інформаційним обслуговуванням (лектор, екскурсовод, бібліотекар);
· захистом суспільства і держави (юрист, міліціонер, військовослужбовець, інспектор).
Вимоги: прагнення до спілкування, вміння легко ініціювати контакт із незнайомими людьми, доброзичливість чуйність, здатність аналізувати поведінку інших і власну, розуміти наміри і настрій інших, здатність володіти мовою, пунктуальність, акуратність, знання психології.
Таким чином, психологічне супроводження профільного навчання має на меті надати допомогу, якої потребує більшість школярів. Адже, вибір професії для кожної людини – це вибір свого місця в житті, подальшого шляху навчання і праці.